Анкетування "Я та булінг", спрямоване на виявлення обізнаності учнів, щодо проблеми шкільного насильства, та чи стикалися учні з булінгом. Анкетування анонімне.

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfybPcHWKkIv6c1sF9NRzTjOknsB0aFrRZsuRQpaorxKrkKGg/viewform?usp=sf_link

Алгоритм дій

у разі виявлення ознак чи фактів насильства,

у тому числі булінгу (цькування) щодо дітей

 

Порядок виявлення, розгляду та реагування на випадки булінгу  в закладі освіти

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого.

Закон України «Про освіту»

Особа	Покрокові  дії
Керівник закладу	Забезпечує створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі: ·         приймає та розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; ·         скликає засідання комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування; ·         за результатами рішення комісії про підтвердження факту булінгу повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; ·         забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування); ·         з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства юстиції України, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; ·         забезпечує оприлюднення на веб-сайтах, на дошках оголошень та при проведенні інструктажів для всіх працівників закладу освіти: правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти; плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).
Уповноважена особа	·         Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних  працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вона була особисто або інформацію про які отримала від інших осіб. Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування) ·         Бере участь: у проведенні розслідування випадків булінгу (цькування)        у засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування). ·         Повідомляє батькам здобувачів освіти за їх запитом інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування)
Практичний психолог/ соціальний педагог	·         Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію про які він отримав від інших осіб. ·         Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування) ·         Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками. ·         Забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню). ·         Забезпечує надання консультативної допомоги батькам з питань булінгу. ·         Здійснює психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали бід булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
Класний керівник, учитель-предметник	·         Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію про яку він отримав від інших осіб. ·         Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування). ·         За рішенням керівника закладу бере участь: у проведенні розслідування випадків булінгу; засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування). ·         Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками. ·         Проводить системну робота з інформування, роз’яснення з метою формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії всіх учасників освітнього процесу; організації тематичних заходів, зустрічей, бесід, консультацій.
Медичний персонал закладу освіти	·         Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію, про яку він отримав від інших осіб. ·         Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування). ·         Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками. ·         Надає (у разі необхідності) невідкладну медичну допомогу.
Обслуговуючий персонал закладу освіти	·         Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію, про яку він отримав від інших осіб. ·         Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування). ·         Не залишає дитину наодинці.
Дитина, яка постраждала	·         Звертається для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє, ·         Та/або до батьків чи інших законних представників, органів Національної поліції, служби у справах дітей, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, спеціалізованих установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги тощо. ·         Може брати участь у засіданні комісії з розслідування випадку булінгу.
Батьки постраждалої дитини	·         Подають керівництву  заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу. ·         Можуть вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу. ·         Можуть брати здасть у засіданні комісії з розслідування випадку булінгу. ·         Звертаються до уповноважених органів Національної поліції України та служби у справах дітей для повідомлення про випадок булінгу, у тому числі в разі незгоди з рішенням комісії, яка не кваліфікувала випадок як булінг. ·         Сприяють керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування). ·         Виконують рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти. ·         Можуть запитувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
Здобувачі освіти	·         Повідомляють керівництво або працівників закладу освіти про факти булінгу (цькування) свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

 

Наказ МОН України № 1646 від 28.12.2019  «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» 

Булінг у школі...чи існує він взагалі?

Чому деякі діти схильні до булінгу....

• Келлі Оукс
• BBC Future

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Жертвами булінгу зазвичай стають у дитинстві, але наслідки публічного цькування можуть тривати все життя. Але чому деякі діти стають агресорами?

Коли Рубісем Янгз у віці 10 років почала цькувати однокласниця, дівчинка почувалася самотньою і розгубленою. Вона щойно переїхала зі своєю сім'єю з Англії до Уельсу, і предметом знущань став її акцент.

Потім однокласники почали висміювати й її зовнішність. "Життя втратило сенс для мене, - розповідає Янгз. - Я переїхала на нове місце, я нікого не знала, нікому не подобалась і навіть не розуміла, чому".

• Булінг у школі: чому українські діти такі жорстокі?

Як розповідає жінка, безжалісне цькування, яке тривало всю середню школу, позначилося на всіх сферах її життя. Вона почала курити і пити, намагаючись впоратися з проблемою.

Тепер їй 46 і вона каже, що лише минулого року відчула, що повністю позбулася негативних наслідків булінгу.

"Я думала, раз мене ніхто не любить, то і я себе не маю любити", - ділиться жінка.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Підпис до фото,

Психологи визначають кілька видів шкільних агресорів

Її досвід виявляє болісну правду. Діти, при всій своїй невинності та недосвідченості в житті, можуть стати одними з найжорстокіших агресорів.

Їхні вчинки, вочевидь, менше стримуються соціальними нормами, які ми засвоюємо у старшому віці, і можуть бути нещадними, насильницькими та шокуючими. І вони можуть мати тривалі наслідки для жертв.

Але що змушує дитину стати агресором?

"Тривалий час дослідники вважали, що існує лише один тип кривдника: дуже агресивна дитина з заниженою самооцінкою, що може бути наслідком жорсткості чи байдужості батьків", - зазначає Дороті Еспеладж, професорка освіти в Університеті Північної Кароліни в Чепел-Гілл. Тепер думка психологів змінилася.

В наукових дослідженнях булінг визначають, як форму агресії між окремими особами або групами людей, які мають різний рівень влади.

Це визначення не згадує жахливих психологічних наслідків для жертви або складних причин, чому одні діти починають цькувати інших. Але воно ґрунтується на ключовому понятті - силі.

• Булінг у школах: як держава вирішила з цим боротися

"Ти знущаєшся з мене і ти популярний, а я непопулярний, і ця різниця в силі не дозволяє мені постояти за себе", - зазначає професор Еспеладж.

Хоча домашнє насильство та агресія між братами та сестрами створюють ризик, що дитина може стати агресором, це - не єдина причина.

Якщо в школі є програми з протидії булінгу і загалом панує дружня, сприятлива атмосфера, навіть діти з проблемних родин не обов'язково стануть агресорами.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Підпис до фото,

Причини цькування - в поведінці агресора, а не жертви

Психологи, які вивчають шкільний булінг, останнім часом визначають ще один тип кривдника, для якого не характерна відкрита та груба агресія.

Такі діти зазвичай мають гарні соціальні навички, вони харизматичні та подобаються вчителям.

Принципово важливо, що вони вдаються до булінгу лише час від часу, коли це потрібно для здійснення їхньої мети.

"Соціально домінантні агресори прагнуть бути лідерами, - пояснює Еспеладж. - І домагаються вони цього, опускаючи інших дітей нижче в ієрархії".

Ще однією характерною рисою цькування в дитячому колективі є те, що агресія проти жертви постійно повторюється. Але онлайн-спілкування поступово змінює цю характеристику, оскільки лише один випадок цькування в інтернеті може мати тривалий вплив на жертву.

"Навіщо повторювати щось багато разів, коли лише одна публікація розійшлася між тисячами користувачів?" - каже Еспеладж.

Насправді шкільний булінг і цькування в інтернеті так тісно переплітаються, що дослідники вважають їх одним типом агресивної поведінки, адже діти сьогодні практично не розлу

Діти можуть сидіти поруч у класі, але цькувати одне з одного у соцмережах, - каже Каллі Цані-Пепеласі, викладач кримінальної психології з Університету Хаддерсфілда.чаються зі своїми телефонами.

"Там їхні дії бачать багато людей, і в них виникає хибне відчуття слави".

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Підпис до фото,

Вони можуть сидіти поруч у класі, але цькувати одне з одного у соцмережах

Отже, що мають зробити батьки, якщо вони підозрюють, що їхня дитина знущається з інших?

Мабуть, в першу чергу з'ясувати мотивацію юного агресора.

"Якби мені подзвонили і сказали, що моя дитина так себе поводить, я би насамперед спитала її: "Нащо ти це робиш? Чого ти цим домагаєшся?" - каже професор Еспеладж.

"Можливо, саме цього від дитини очікують у школі, де вона вчиться", - додає психолог.

Варто також подумати, чи не впливають таким чином на дитину ваші власні вчинки.

"Таку поведінку може формувати стиль спілкування деяких батьків", - пояснює фахівець.

Один із способів вирішити проблеми булінгу - це система менторів. Кожен учень початкової школи отримує наставника зі старшого класу, який допомагає йому освоїтися.

Однією з переваг такої системи є те, що "молодші школярі наслідують правильну поведінку старших учнів", - зазначає Цані-Пепеласі.

Але також важливою є загальна сприятлива атмосфера в школі. "Її створення вимагає від вчителів та адміністрації школи наполегливості та послідовності, тому що без їхньої участі система не може функціонувати", - пояснює дослідниця.

"Наше дослідження свідчить, що в школах, де кожна дитина відчуває, що належить до цієї школи, що вона частина колективу, знущань менше", - погоджується професор Еспеладж.

Однак дуже часто такої підтримки немає. 2014 року Дороті Еспеладж та її колеги опублікували результати п'ятирічного дослідження, яке показало тривожний зв'язок між булінгом та сексуальними домаганнями в школах.

Дослідники з'ясували, що цькування серед дітей молодшого віку, зокрема гомофобні образи, згодом переходять до сексуальних домагань у старших класах.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Підпис до фото,

Жертви булінгу в дитинстві відчувають його негативний вплив на самооцінку та психічне здоров'я протягом всього життя

Насамперед тривожним є той факт, що діти, як жертви сексуальних домагань, так і агресори, не усвідомлюють всієї серйозності ситуації. Причина, вочевидь, у тому, що вчителі не намагаються запобігти такій поведінці.

Чи переростають діти таку поведінку, коли закінчують школу? На думку Дороті Еспеладж, не всі, дехто знаходить інший вихід цій агресії.

"Виходячи з мого досвіду, я би сказала, що деякі шкільні кривдники знаходять собі професії, де такий тип поведінки працює на них, наприклад, поліцейський, викладач університету, юрист", - вважає психолог.

Однак, мабуть, найстрашніше це те, що цькування в дитинстві має довічні негативні наслідки для фізичного і психічного здоров'я жертви.

Рубісем Янгз, яка зазнала знущань у школі, на разі вчиться надавати психологічну допомогу тим, хто пережив схожий досвід.

"Булінг - це відчуття втрати, втрати нормальності, довіри та безпеки", - каже жінка.

Її основна кривдниця написала їй на початку цього року у Facebook, щоб вибачитися. Коли Янгз отримала повідомлення, вона розсердилася.

"Мені нагадування про те, крізь що мені довелося пройти, ніяк не допомогло, вочевидь, вона зробила це для очищення сумління", - каже жінка.

Вибачення, як і сам булінг, вочевидь, стосується більше агресора, ніж жертви.

"Я співчуваю їй, тому що я напевно розумію, чому вона це зробила, можливо, в неї самої вдома є проблеми, - каже Янгз. - Але змиритися з тим, що вона зробила, я не можу".