Поради соціального педагога батькам

Доброго дня, шановні батьки!
Ця сторінка мого блогу для Вас. Усі батьки хочуть, щоб їхні діти були здоровими,  слухняними, аби добре вчилися, і,  зрештою, виросли хорошими людьми. І як багато залежить здійснення цих ваших мрій, сподівань від вас самих, від нас, дорослих.
Спробуємо потрудитись над створенням особистості вашої дитини разом? Адже діти - це найцінніше, що в нас є.
Ми відповідаємо за тих, кого привели у цей світ...

Як навчитись любити дітей (майже всі впевнені, що це вміють), як зробити так,  щоб дитина  у будь-якому віці хотіла додому, хотіла бути поряд з найдорожчими їй людьми, про мистецтво любити на цій сторінці.

СТОПБУЛІНГ. Подолаємо проблему разом.
Варто знати!



















Десять кроків, щоб стати кращими батьками

  1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
  2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
  3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
  4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
  5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.
  6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
  7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
  8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
  9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
  10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
         
 Якщо дитина не може всидіти за уроками

·        - Для досягнення педагогічних цілей можна використовувати як тихі настільні ігри, так і рухливі сюжетно-рольові.
·        - Давайте більше доручень і стежте, щоб все було зроблено точно за завданням.
·        - Для дитини корисно виконувати яку-небудь справу разом з дорослими. Робити все швидко, весело, без попереднього розгойдування і томливих пауз (мити посуд, лагодити, читати).
·        - Можна виробити у дитини звичку швидко перемикатися з однієї справи на іншу. Якщо її звуть їсти, то вона повинна негайно припинити гру. Неприпустимо дозволяти дитині ігнорувати батьківські вказівки.
·        - Необхідно привчати дитину відокремлювати вільний час від часу, коли вона зайнята чимось серйозним, не плутати справу з грою, не перетворювати одне на інше.
·        - Добивайтеся, щоб все необхідне дитя робило без додаткового нагадування, ні на що не відволікаючись.
·        - Для успішного навчання необхідно дотримуватися режиму дня, мати твердо встановлений час для приготування уроків.
·        - Виховання звички до систематичної роботи починається зі встановлення чіткого режиму занять. Без цього не можуть бути досягнуті успіхи в навчанні.
·        - Режим дня не повинен змінюватися залежно від кількості уроків, від того що по телевізору показується цікавий фільм або додому прийшли гості.
·        - Дитина повинна сідати за уроки не лише в один і той же час, але і на постійне робоче місце.
·        - Потрібно виділити дитині постійне місце, щоб вона могла тримати там книги і зошити. Коли у дитини сформується установка на певне місце і час роботи, їй буває досить всістися за звичний стіл, як сам собою приходить робочий настрій.
·        - Необхідно виконувати правило: до початку занять із столу повинно бути прибрано все, що не має до них відношення.Добре встановити чіткий і постійний лад розташування предметів на робочому столі.
  



Як навчити дитину успішно виконувати домашнє завдання.
·        Як допомогти дитині не просто виконувати сьогоднішнє домашнє завдання, але й навчити її обходитися без нашої допомоги? Комусь з дітей вистачить тиждень – другий, комусь – декілька місяців або ще більше. Але у будь-якому випадку в цьому процесі буде декілька етапів.
·        Перший етап – ви якомога більше завдань виконуєте разом із дитиною. Прагнете зрозуміти, яких знань, навичок їй не вистачає, з’ясувати, чи немає у неї неправильних способів виконання, звичок у роботі. Допомагаєте позбутися недоліків і неправильних способів дії.
·        Другий етап. Частину роботи дитина виконує сама. Але ви повинні бути впевнені, що з цією частиною роботи вона впорається. Швидше за все, спочатку це буде дуже невелика частина, але дитині необхідно відчуття успіху. Оцініть з нею результат. Після кожної самостійної й успішно виконаної частини ставте який-небудь значок, наприклад знак оклику або задоволене личко. Через якийсь час ви разом з дитиною переконаєтесь, що правильно зроблена частина збільшується щодня. У разі невдачі спокійно розберіться, що є перешкодою. Навчіть дитину звертатися по допомогу у разі виникнення конкретних питань. Головним на цьому етапі має бути усвідомлення дитиною, що вона може працювати самостійно і впоратися зі своїми труднощами.
·        Третій етап. Поступово самостійна робота розширюється до того, що дитина сама виконує всі уроки. Ваша підтримка на цьому етапі швидше психологічна. Ви знаходитесь неподалік, займаєтесь своїми справами. Але готові прийти на допомогу, якщо знадобиться. Перевіряєте зроблене. Сенс цього етапу у тому, аби дитина переконалася, що вона вже дуже багато може зробити сама, але ви завжди її підтримаєте.
·        Четвертий етап. Дитина працює самостійно. Вона вже знає, скільки часу піде на те або інше завдання, і контролює себе за допомогою годинника, звичайного або пісочного. Ви в цей час можете бути відсутні удома або знаходитися в іншій кімнаті. Сенс цього етапу у тому, що дитина прагне подолати всі труднощі сама. Відкладати до вашої появи можна тільки найважче. Ви перевіряєте зроблене. Це необхідно, поки остаточно не виробиться навичка самостійної роботи.
·        Ви вважаєте, що такий підхід займе у вас багато часу і сил? А хіба менше часу і емоцій ми витрачаємо на безплідну боротьбу ( «щоб сів, щоб почав, щоб не відволікався…»)? На надолужування упущеного по ночах перед контрольною? Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати, спланувати свою допомогу їй?





Факти, що можуть Вас здивувати...

·        Діти часто не розуміють, чому їх покарано. Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими.
·         Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір
·         Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.
·        Діти мають право на позитивне ставлення до себе
·        Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.
                    
Сім порад лікаря про те, що треба і чого не треба робити  в канікули.

·        Порада перша - заздалегідь продумайте, як будуть організовані канікули? Якщо у вас є можливість поїхати з дитиною в будинок відпочинку або санаторій - це здорово!
·        Нагадую, що тривалість безперервного заняття за комп'ютером для дітей у віці з 7-12 років складає 20 хвилин, а старше - не більше півгодини.
Перебування на свіжому повітрі як можна далі від проїжджих доріг, транспорту, промислових підприємств.
·        Порада третя - постарайтеся зробити все від вас залежне, щоб уберегти дитину. Пам'ятайте, що в канікули збільшується ризик не лише вуличного, але і побутового травматизму. Поговоріть з дитиною про це.
·        Порада четверта - необхідно дотримувати режим дня, але можливі деякі відхилення від режиму. Чим молодше завіком дитина, тим більше часу вимагається його мозку і всьому організму, щоб повністю відновити працездатність. Тому потреба уві сні взимовий час - збільшується.
·        Порада п'ята - щоб канікули стали часом відновлення і накопичення сил вашого дитяти, необхідно, щоб в його раціоні була достатні кількість молочних і м'ясних продуктів, овочів, фруктів. «Що може бути корисніше, Ніж овочів бальзам і фруктів сік? Вони цілющі від всіх хвороб, І життя нашого подовжують термін.»
·        Порада шоста - скористайтеся канікулами, щоб проконсультуватися у педіатра, окуліста, стоматолога, ортопеда. Часто хворіючому дитяті незайве буде провести курс лікувальних процедур. Комплекс вправ для корекції постави.
·        Порада сьома - канікули - самий відповідний час для екскурсій, відвідин музеїв. Проте у всьому потрібна міра. Не забувайте, що відвідини дитячих свят і видовищних заходів таять в собі і ризик інфекційних захворювань, особливо в період епідеміологічного неблагополуччя.





Як можна допомогти дитині добре поводитись?

·        Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не зовсім упевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією із проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Тож скористайтеся нашими порадами.
·        Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
·        Діти вчаються, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
·        Змінюйте оточення, а не дитину
·        Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
·        Висловлюйте свої бажання позитивно
·        Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
·        Висувайте реальні вимоги
·        Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
·        Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
·        В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
·        Обирайте виховання без побиття та крику
·        На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших .


Пропоную вам пройти цей цікавий тест!
Тест: «Які ви батьки?»
Позначте фрази, які часто використовуєте, спілкуючись з дитиною.
1. Скільки разів тобі повторювати!
2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації…
3. Не знаю, що б я без тебе робила
4. І в кого ти такий удався?!
5. Які у тебе чудові друзі!
6. Ну на кого ти схожий?!
7. Ти моя опора і помічник!
8. Ну що за друзі в тебе?!
9. Про що ти тільки думаєш?
10. Який ти в мене розумний!
11. А ти як вважаєш?
12. У всіх діти як діти, а ти…
13. Який ти у мене кмітливий!


Відповіді 1, 2, 4, 6, 8, 9, 12 — 2 бали;
З, 5,7, 10, 11, 13-1 бал.
Підрахуйте кількість одержаних балів.
7—8 балів
Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає Вас. Ваші стосунки благотворно впливають на становлення її особистості.
10—9 балів
Ви непослідовні у взаєминах з дитиною.
Вона поважає Вас, хоча і не завжди з Вами відверта.
На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.
10—12 балів
Вам необхідно уважно ставитися до дитини.
Розвиток дитини залежить більше від випадковості, ніж од Вас.
13—14 балів
Ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно.
Між Вами і дитиною існує недовір’я.
Постарайтеся приділити дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси.


Працюючи за тією чи іншою методикою, ви виявили свою відповідність якомусь типу, що вам не зовсім подобається. Вам здається, що це помилка, що у вас не може бути таких результатів. Згадайте в цю мить про механізм психологічного захисту, який відкидає все те, що суперечить сприятливій думці про себе, не поспішайте звинувачувати методику. Вона, звичайно, небездоганна, проте частіше правильно “схоплює” приховані риси, ніж помиляється.

Тому треба спробувати одержані результати визнати як такі, що не викликають сумніву, і подумати, що потрібно зробити, щоб виправити становище. Адже відмовитись від об’єктивної інформації, як від хибної легше, ніж наполегливо, завзято, ретельно працювати над собою. Але якщо постійно мати на увазі, що нагородою за цю важку працю буде родинна злагода і психічне (а отже, і фізичне) здоров’я вашої дитини, сили знайдуться.

Поради виховання важких підлітків
 https://drive.google.com/file/d/0B0Li6r6rSSIeVGk5QTgtNFBQMkE/view?usp=sharing

Що батькам не можна робити за дітей: домашнє завдання

Багато батьків бояться, що якщо вони самі не будуть контролювати виконання домашнього завдання і робити його разом з дитиною, то вона просто нічого не встигне. Цей підхід справедливий для першого року навчання в школі, але далі мама і тато повинні плекати у своїй дитині самостійність і навички розрахунку часу. Найкращий варіант дозволити дитині самій запланувати час і виконати домашнє завдання, попередивши, що в певний час ви проведете перевірку. На випадок виявлення помилок, закладіть 30-40 хвилин на їх виправлення разом з дитиною, але не робіть за неї завдання цілком. Можливо, при такому сценарії не минути ситуацій, коли малюк просто засидиться біля телевізора і забуде про свої обов'язки, але це якраз і стане «навчанням на власних помилках». Крім того, коли він отримає відмінну оцінку за свою роботу, то буде знати, що це його особисте досягнення.

Що батькам не можна робити за дітей: переадресовані питання

Чи бувало таке, що ви машинально відповідали за свою дитину на питання, адресовані їй особисто? В гостях, в поліклініці, школі або магазині? Якщо так, то спробуйте наступного разу стримати себе і дочекатися відповіді малюка. Абсолютно нешкідлива, на перший погляд, батьківська звичка з часом може перешкодити дитині навчитися говорити за себе. Коли ж ви бачите, що малюк розгубився і просто не знає, що сказати, дайте йому потрібний вектор, сказавши кілька слів, але постарайтеся дочекатися повної відповіді саме від нього самого. Це корисно не тільки для навички формулювання своїх думок, а й для того, щоб малюк розумів, як важливо розраховувати тільки на свої сили, адже ви не будете поряд з ним кожну хвилину.


Що батькам не можна робити за дітей: вибір друзів

Багато батьків мріють, щоб їх дитина подружилася з дітьми дорослих друзів сім'ї. Звичайно, це дуже зручно: можна «дружити будинками» і влаштовувати багатолюдні веселі вилазки в парк або на виставки. Немає нічого поганого в тому, що ви спробуєте познайомити свою дитину з іншими дітьми. Але якщо ви бачите, що їх дружба не склалася, не варто наполягати і примушувати все одно проводити час разом. Тим більше, неприпустимою є ситуація, коли дитина вже підросла і має власну компанію, а батьки починають вказувати, з ким їй варто дружити, а з ким ні, виходячи з особистих переваг. Це тільки роздратує підлітка і зіпсує його думку про членів сім'ї.

Інша поширена помилка батьків - намагатися вирішувати конфлікти з однокласниками дитини. Бажання мами і тата покарати кривдників свого сина або дочки цілком зрозуміло. Однак це той самий випадок, коли дорослим потрібно відійти в сторону, давши напутні мудрі поради дитині, але дозволивши йому розібратися самостійно. Інакше відносини з однолітками можуть ще більше загостритися, а ваша дитина так і не отримає безцінний досвід налагодження стосунків.

Що батькам не можна робити за дітей: конфлікти з вчителем

Дитина з раннього дитинства має бачити авторитет у своїх вихователів і вчителів. Без цієї умови вона навряд чи зможе спілкуватися з ними шанобливо, що не тільки похитне навчання, а й негативно позначиться на сприйняття матеріалу, оскільки дитина не довірятиме педагогу.

Що повинні робити батьки, щоб не допустити поганих відносин своєї дитини і вчителя? Перш за все, не ставити під сумнів особистість останнього. Відмовтеся від фраз: «Ну і навіщо він просить це зробити?», «У мій час такого не вчили» і т.д. Також не намагайтеся скандалити з педагогом, якщо вам здається, що він занижує оцінки вашої дитини. Якщо вже ви зважилися на розмову, нехай вона буде тактовною і ввічливою, як і личить дорослим людям.
Завжди пам’ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до них та інших людей.


Шановні батьки, також хочу поділитись з вами корисними посиланнями, де ви зможете знайти багато корисної інформації для себе.
Кiлькiсть переглядiв: 267

Немає коментарів:

Дописати коментар

Булінг у школі...чи існує він взагалі?

Чому деякі діти схильні до булінгу.... Келлі Оукс BBC Future АВТОР ФОТО, GETTY IMAGES Жертвами булінгу зазвичай стають у дитинстві, але насл...